Огляд відповіді українського експертного середовища на випадки дезінформації в сфері ядерної енергії

Академія наук вищої школи України

Заключний звіт за проєктом УНТЦ 7108А

 (English text below) 

Підготували:

М.В. Стріха,

І.М. Іванишин,

Б.М. Олексюк

---

Резюме: У рамках проєкту було здійснено огляд реакції експертного середовища України на питання російської дезінформації про ядерну енергетику та, ширше, ядерну сферу України в цілому (включаючи питання залучення українських атомних електростанцій (АЕС) та наукових установ до начебто створення Україною чи то «звичайної», чи то «брудної» атомної бомби).

Окрім фейкової інформації про нібито створення української «брудної бомби», в останні місяці найбільшого поширення набула тема загрози ядерного інциденту на окупованій росіянами Запорізькій АЕС. Також російська пропаганда поширювала фейки про «харківське сховище ядерного палива» та про «ядерний гриб» у Хмельницькому. Останнім часом у російських ЗМІ поширеним став фейк про безпосереднє постачання Заходом ядерної зброї Україні.

Продемонстровано, як російські дезінформаційні операції мали на меті посіяти недовіру до України на Заході – традиційно відданому принципам нерозповсюдження зброї масового знищення. Водночас фейки у сфері ядерної енергії, поширювані рф, були часто пов’язані із прямими погрозами окремих російських державних діячів та «експертів» застосувати ядерну зброю чи то проти України, чи то проти Заходу в цілому. Метою таких погроз є залякування західних політичних еліт з метою згортання політичної та військової підтримки України.

Українська експертна спільнота неодноразово реагувала на російську дезінформацію. Так, у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки розвінчали фейк російських ЗМІ, ніби на Хмельниччині зріс радіаційний фон через детонацію боєприпасів зі збідненим ураном. Також співробітники Хмельницького національного університету спростували російські фейки про підвищення радіаційного фону в місті після удару військ РФ у ніч проти 13 травня.

Однак проведений аналіз показав, що необхідне дальше постійне відстежуванням російських ядерних фейків та своєчасне реагування на них.

Аналітичні матеріали, створені в ході виконання проєкту, було розміщено на веб-сторінці Академії наук вищої школи України. Також на підставі цих матеріалів було підготовлено статті, розміщені у провідних національних ЗМІ (інтернет-видання «Новинарня», газета «Україна молода»).

Ядерне роззброєння України

Після розпаду СРСР Україна стала країною з третім ядерним потенціалом у світі. На її території була розташована 43-а армія ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) колишнього СРСР. До її складу входили 130 рідинних ракет РС-18, кожна з яких здатна нести шість бойових блоків із тринітротолуоловим еквівалентом 0,5-0,7 мегатонн (розробник – Центральне конструкторське бюро машинобудування, Москва) і 46 твердопаливних ракет РС-22, кожна з яких здатна нести десять бойових блоків з еквівалентом 0,3-0,5 мегатонн (розробник – Конструкторське бюро «Південне», Дніпро).

В Україні було розміщено дивізію воєнних літаків – носіїв стратегічного озброєння. До її складу входили 25 стратегічних бомбардувальників Ту-95М і 19 бомбардувальників Ту-160. На Ту-160 було 12 крилатих ракет, на Ту-95М – 6 крилатих ракет. Їхній еквівалент – 0,2 мегатонни. Отже, на носіях ядерної зброї в Україні було встановлено 1944 стратегічні ядерні боєприпаси. Ракетні позиції були зосереджені в Хмельницькій та Миколаївській областях; центр ракетної армії був розташований у Вінниці.

Без’ядерний статус вперше було закріплено в «Декларації про державний суверенітет України» (16 липня 1990 р., тоді це було не більше, аніж декларативною заявою, що мала на меті зафіксувати відмежування від радянської воєнщини). Пізніше цей статус було підтверджено в заяві Верховної Ради України «Про без’ядерний статус України» (1991 р.), Лісабонському протоколі (1992 р.), тристоронній Угоді між Україною, США та Російською Федерацією (1994 р.). 5 грудня 1994 року в Будапешті лідерами США, РФ, Великої Британії та України було підписано Меморандум про гарантії безпеки в зв’язку з приєднанням України до договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

У відповідності до укладених домовленостей, 31 травня 1996 року з України до РФ було вивезено останню ядерну боєголовку, а останню шахтну пускову установку було ліквідовано 20 грудня 2001 року. Відтоді Україна не утримує, не виробляє і не набуває ядерної зброї. Увесь ядерний матеріал (високозбагачений уран), що перебував на майданчиках наукових установ НАН України, було передано Україною до РФ у березні 2012 року під контролем МАГАТЕ.

Одностороннє ядерне роззброєння дало змогу Україні стати членом МАГАТЕ, взяти участь у міжнародному співробітництві в космічній сфері тощо. Водночас, за оцінкою Володимира Горбуліна – першого віцепрезидента НАН України і чільного радника президента Леоніда Кучми в роки здійснення ядерного роззброєння України, це призвело до недостатньої уваги керівництва держави до розбудови власних Збройних Сил і особливо до збереження та розвитку оборонної промисловості.

Як відомо, механізми Будапештського меморандуму не захистили Україну ні від незаконної російської анексії Криму та вторгнення на Донбас у 2014 році, ні від повномасштабного російського вторгнення в 2022 році.

Водночас російська федерація – держава, яка  володіє найбільшим у світі потенціалом ядерної зброї, – від початку широкомасштабної агресії звинувачує Україну в тому, що це вона становить потенційну загрозу, чи то розробляючи ядерну зброю, чи готуючи теракти з використанням «брудної бомби», або ж просто обстрілюючи/маючи намір обстріляти атомні електростанції на окупованій території (ЗАЕС) чи на самій території рф (Смоленська та Курська АЕС).

В той час, як у цілому світі експерти й політики замислюються, наскільки реальною є загроза застосування росіянами ядерної зброї у війні з Україною та у протистоянні з НАТО, російські ЗМІ не перестають фабрикувати нові й нові фейки про «підступних українців», які мріють про відновлення ядерного потенціалу і в такий спосіб знищення росії на догоду Заходу.

Держава з авторитарною владою, яка використовує терористичні методи для досягнення власних цілей, свій наступ на українську територію у лютому 2022 року прагнула виправдати «загрозою створення українцями атомної бомби». Тепер же російські пропагандисти не перестають переконувати, що загрозу для атомних електростанцій становлять саме Збройні Сили України, що українці вже не просто намагаються створити свою ядерну зброю («звичайну» чи «брудну»), але й невдовзі можуть одержати таку зброю від країн Заходу в готовому вигляді – і використати для підступної провокації проти росії.

Які ж стадії пройшла ця інформаційна кампанія, яка хвиля за хвилею поширюється в інформаційному просторі не лише росії, а й багатьох інших країн? Яка її мета? І, нарешті, як їй протидіяти?

Поява фейків про «українську ядерну програму»

Протягом останніх років у різних політичних та громадських середовищах України не раз лунали нотки жалю за одностороннім ядерним роззброєнням, яке залишало країну беззахисною перед можливою російською агресією. Але це завжди були або заяви політиків-маргіналів, або мрії людей, далеких від центрів ухвалення рішень. Талановитий роман Юрія Щербака «Зброя судного дня», написаний у 2015-му, багато передбачень якого сьогодні вражають своєю обґрунтованістю, насправді був тільки літературним текстом письменника, наділеного великим досвідом політика і дипломата (на той час уже відставного).

Реально, за висновками авторитетних експертів, нічого схожого на програму створення ядерної зброї в незалежній Україні ніколи не здійснювалися, а обсяги фінансування, що їх держава виділяла на підтримку науково-технічної сфери (менше 0,2% ВВП в роки, що передували повномасштабному вторгненню), насправді цілком виключали можливість проведення таких робіт, які вимагають залучення величезних фінансових, матеріальних та людських ресурсів. До того ж, діяльність наукових установ НАН України відповідного профілю та п’яти українських АЕС здійснювалася під постійним прискіпливим контролем з боку МАГАТЕ, яка наче намагалася реабілітуватися тут за неможливість зупинити реальні ядерні програми Ірану та Північної Кореї.

Однак 19 лютого 2022 року Президент Володимир Зеленський зробив заяву про можливість відмови від без’ядерного статусу у випадку продовження агресивних приготувань росії до нападу.

Насправді ця заява була, очевидно, не більше ніж відчайдушною спробою відвернути чи відтермінувати неминуче вже на той час російське вторгнення. Однак в москві її було зразу ж перетворено на один із приводів для вторгнення. Вже 21 лютого володимир путін заявив, що росія не може не реагувати на можливість створення Україною ядерної зброї. Того ж дня міністр оборони росії шойгу назвав заяву Зеленського «небезпечною».

Згодом російське видання «Репортер» розмістило статтю, в якій, зокрема, ішлося: «Про відновлення свого ядерного арсеналу в Києві говорять уже давно, підготовчі роботи в цьому напрямку розпочалися ще в 1994 році, а з 2014-го вони перейшли в практичну стадію. Було залучено Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ), Інститут ядерних досліджень (ІЯД) та Інститут органічної хімії, Інститут проблем безпеки АЕС у Чорнобилі, Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки в Києві та Інститут фізики конденсованих систем у Львові. За даними Служби зовнішньої розвідки РФ, розробки зі створення ядерного вибухового пристрою (ЯВП) велися в Україні як за урановим, так і за плутонієвим напрямом».

Цитоване повідомлення визначало основну тональність російських дезінформаційних наративів протягом перших місяців широкомасштабного вторгнення. Причому сама наявність в України технологій створення ядерної зброї ніким у росії під сумнів не ставилася.

У відповідь на дезінформацію провідних інформагенцій росії ще 6 березня 2022 року, в перші дні повномасштабного російського вторгнення, було оприлюднено заяву генерального директора Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» академіка Миколи Шульги та директора Інституту проблем безпеки атомних електростанцій академіка Анатолія Носовського.

У ній аргументовано стверджувалося: ніяких програм щодо створення ядерної зброї в наукових установах Національної академії наук України (в тому числі ННЦ ХФТІ, ІПБ АЕС) і взагалі в Україні не проводилось і не ведеться; увесь ядерний матеріал (високозбагачений уран), що перебував на майданчиках наукових установ ХФТІ та Інституту ядерних досліджень (ІЯД) НАН України, передано Україною до рф ще у березні 2012 року під контролем МАГАТЕ; діяльність наукових установ НАН України (в тому числі ННЦ ХФТІ, ІПБ АЕС та ІЯД), які працюють на ядерну енергетичну галузь, знаходяться під постійним контролем з боку Департаменту ядерних гарантій МАГАТЕ. Все, що повідомляють ЗМІ рф про нібито наявну ядерну програму України, не відповідає дійсності та є одним з численних фейків.

Повну неспроможність російських фейків щодо української «ядерної програми» із залученням наукових установ НАН розкрив у своєму інтерв’ю японській загальнонаціональній газеті «Йоміурі Сімбун» уже згадуваний перший віце-президент НАН Володимир Горбулін (фахівець із великим досвідом участі ще в ракетних програмах колишнього СРСР). Він наголосив: хоча українські фахівці справді мали й мають великий досвід створення різних ракет-носіїв, однак ядерні заряди для них в Україні ніколи не проєктували, не виготовляли і не денуклеаризовували. А без цієї компоненти говорити про успішне створення ядерної зброї не випадає.

Тим часом у серпні 2022 року загострення ситуації навколо окупованої Запорізької АЕС посилило розмови росіян про роль ЗАЕС у міфічній «українській ядерній програмі». Більш того, ресурс Pravda.Ru з посиланням на «сходознавця Каріне Геворгян» безапеляційно стверджував: на ЗАЕС зберігаються й компоненти для майбутньої турецької ядерної бомби. Адже «в України є не лише компоненти, а й технології для створення ядерної бомби. Поділитися ними з Туреччиною – питання стратегічного партнерства». А звідси й висновок: «Ердоган казав, що до 2023 року Туреччина стане ядерною державою; а оскільки сховищ для зберігання ядерної бомби в нього немає, то він тримав їх в Україні».

Однак в оприлюдненому 6 вересня 2022 р. звіті про наслідки місії МАГАТЕ на окуповану ЗАЕС ні словом не згадано про вигадане росіянами використання ЗАЕС для створення української (чи навіть турецької) ядерної зброї.

Наприкінці літа 2022-го фейк про «українську атомну бомбу» почав відчутно видихатися. Відсутність у звіті МАГАТЕ матеріалів, що компрометували б Україну в плані накопичення на ЗАЕС збагаченого урану та інших матеріалів для створення ядерної зброї визнав у «Московському комсомольці» від 10 вересня й російський фізик-ядерник Андрій Ожаровський, який є одним із чільних коментаторів теми для ЗМІ ерефії.

Аналогічної думки притримувався директор департаменту комунікацій Росатома Андрій Черемісінов. За його словами для виготовлення ядерної зброї потрібні потужності збагачення матеріалів чи напрацювання збройового плутонію, це потребує величезного виробництва.

«В Україні немає реактора для напрацювання збройового плутонію, тож вважаю, що вони не можуть цього зробити. Щоб зробити каскад центрифуги для перетворення урану, знадобляться десятки років. І єдиною реальною ядерною загрозою, яка походить від України, залишається «брудна бомба». Але це вже зовсім інша історія», – заявив Черемісінов.

Відтак, вже на початку вересня 2022 року на російські фейки про «українську ядерну бомбу» у світі просто перестали звертати увагу. І росіяни змушені були переключитися на іншу, правдоподібнішу на їхню думку вигадку: про «українську брудну бомбу», тобто бомбу, де звичайний неядерний вибух призводить до розпорошення радіоактивної речовини.

Фейк про «брудну бомбу»

23 жовтня 2022 року російський міністр оборони сергій шойгу поговорив телефоном з колегами з Франції, Туреччини та Великої Британії. Головною темою розмов стала начебто готовність Києва створити «брудну бомбу», щоб підірвати її над українською територією і звинуватити в тому Росію. Прямо стверджувалося, що, за вказівкою президента Зеленського, до роботи залучено фахівців Східного ГЗК у Жовтих Водах та київського Інституту ядерних досліджень НАН, а окремі компоненти має бути одержано з Великої Британії. В наступні дні тему «брудної бомби» шойгу розвивав у розмовах з міністрами оборони США, Індії та Китаю.

Цю тему підхопили й інші російські високопосадовці: міністр закордонних справ сергій лавров, спікер держдуми вячеслав володін, голова СЗР сергій наришкін. Щоправда, у їхніх заявах звучала відчутна неузгодженість: хтось стверджував, начебто Київ «брудну бомбу» вже має і готовий влаштувати провокацію з нею буквально найближчими днями, хтось лише закликав не допустити створення такої бомби в майбутньому. Росія ініціювала навіть проведення спеціального закритого засідання Ради Безпеки ООН – де, за свідченням заступника посла Великої Британії Джеймса Каріукі, ніяких доказів своїх звинувачень прогнозовано не надала.

Однак, хоча російські заяви нікого на світі не переконали, і в них побачили насамперед прикриття можливої власної російської провокації, сама тема української «брудної бомби» стала на певний час домінуючою в російському медіа-просторі. Також про роботи над такою бомбою як про доконаний факт говорив 26 жовтня на зустрічі з керівниками спецслужб країн снд володимир путін.

Про істерію з приводу «брудної бомби» в російському інформпросторі осінню 2022 року можна судити з самих назв повідомлень: «Точка неповернення: де Київ збирається підірвати «брудну бомбу»?»; «Брудна бомба для укрорейху»; «Навіщо Зеленському «брудна бомба»»; «Брудна бомба в Києва вже є». В цьому останньому повідомленні з посиланням на «політв’язня» Дудкіна, який втік з України до Фінляндії, на повному серйозі стверджувалося: Київ уже готовий був здійснити свої зловісні плани, і тільки радник з держбезпеки США Салліван утримав «українських нацистів» від такої авантюри…

Політичний експерт Олександр Артамонов заявив, що українську «брудну бомбу» збиратимуть… у Чернівцях. А ще один політичний (!) експерт Йосиф Діскін договорився до можливості створення збройного плутонію на Рівненській АЕС.

Директор Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації С.Є. Наришкін заявив, що останнім часом з’явилася інформація, що свідчить про можливе продовження Києвом робіт над створенням брудної ядерної бомби. Як стверджувалося, два спеціальні контейнери із Рівненської АЕС перевезли на майданчик сховища відпрацьованого ядерного палива в Чорнобилі, причому українська сторона не повідомила МАГАТЕ про свої дії.

При цьому росіяни часом самі визнавали: прямих доказів створення «брудної бомби» в Україні в них немає, попри те, що під її контролем перебувала ЧАЕС і далі перебуває ЗАЕС із відповідними сховищами ядерних відходів. Але головним «доказом» для росіян залишається начебто заявлена президентом Володимиром Зеленським готовність відмовитися від статусу без’ядерної держави. А сама гіпотетична можливість перетворення України на ядерну державу є для росіян одним з головних виправдань початку «спецоперації».

Українські експерти та науковці аргументовано розвінчували фейки, пов’язані з «брудною бомбою». Колишній керівник Держінспекції ядерного регулювання Григорій Плачков цілком слушно нагадав: на ЗАЕС не можна було створити «брудної бомби» з тієї простої причини, що на станції відсутнє обладнання, з допомогою якого можна було б розібрати «збірку», яку використовують у центральній зоні реактора.

Директори трьох академічних інститутів – ІЯД, ІПБ АЕС та ННЦ ХФТІ –наголошували: «Установи НАН України, що займаються ядерною тематикою, знаходяться під гарантіями нерозповсюдження ядерного матеріалу і ядерних технологій з боку МАГАТЕ. Тільки за останні два роки, включаючи період воєнного стану, у зазначених установах МАГАТЕ провело низку технічних інспекцій, у тому числі неоголошених і з додатковим доступом, з перевірки інвентарних кількостей ядерного матеріалу і діяльності з його використання, а також з виконання інших положень і вимог Угоди про гарантії між Україною і МАГАТЕ та Додаткового протоколу до цієї Угоди. За результатами цих інспекцій жодних ознак проведення незадекларованої ядерної діяльності не було виявлено, так саме як і розробок, які могли б давати підстави для припущень щодо проведення робіт зі створення «брудної бомби». Для українських вчених, як і для всіх українців, людське життя є найбільшою цінністю, і тому, незалежно від обставин, варварські дії, якими є використання «брудної бомби», несумісні з їх ментальністю та світоглядом».

Справді, для того, щоб «брудна бомба» мала ефект, радіоактивної речовини потрібно багато (в іншому разі її вибуху просто ніхто не помітить). А такої кількості «необлікованої» радіоактивної речовини в Україні знайти неможливо – вся вона перебуває під пильним контролем МАГАТЕ.

Так, військовий експерт Прохватілов висловив думку про те, що Україна може використати відходи з АЕС: «…там атомних станцій достатньо. Спочатку підривається хімічний снаряд, там тротил, а потім ця гидотна розкидається», – пояснив він.

Також експерт розповів про доставку кілька місяців тому до порту Одеси особливого вантажу – ізотопів каліфорнію. Цей елемент застосовується на АЕС для індикації радіоактивного зараження, але можна використовувати й у «брудній бомбі».

Інспекція МАГАТЕ з її результатами не переконала, звісно, російських «яструбів». МЗС російської федерації далі наголошувала: можливості створення «брудної бомби» в Україні є, і не лише на перевірених МАГАТЕ об’єктах.

Як державні інституції, так і «експертне середовище» росії продовжували стверджувати, що інспекції МАГАТЕ були «поверховими» і що Україна все ще зберігає можливості та прагнення до створення ядерної зброї. Але первісний наратив «брудної» бомби теж невдовзі було вичерпано, й для підтримання уваги світових ЗМІ фейкова кампанія потребувала нових поворотів.

Фейки про харківське сховище ядерного палива та про «ядерний гриб» у Хмельницькому

Чергова хвиля таких фейків піднялася 25 травня цього року. Агенції РИА Новости і ТАСС поширили повідомлення з посиланням на неназване, але «обізнане» джерело про нібито підготовку Україною провокації з підривом у Харкові сховища з відпрацьованим ядерним паливом для подальшого звинувачення у цьому москви. У повідомленнях зазначалося, що «українським неонацистам» Харків для вчинення терористичного акту підходить, оскільки там начебто є кілька ядерних реакторів – у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» та у Фізико-технічному інституті низьких температур ім. Б. І. Вєркіна.

Ці повідомлення інформагентств відразу поширили провідні російські ЗМІ, часом додаючи коментарі щодо мети такої провокації. «Києву потрібно підігріти інтерес до української теми, що остигає на Заході», – заявив «Известиям» військовий історик, директор Музею військ ППО Юрій Кнутов, коментуючи інформацію про те, що Україна може готувати провокацію з підривом у Харкові сховища з ядерним паливом, щоб потім звинуватити в цьому рф.

Державна інспекція ядерного регулювання України оперативно спростувала цю фейкову інформацію. «Звинувачення російських пропагандистів – ніщо інше, як цинічна, відверта брехня і хвора фантазія. У Харкові немає ядерних реакторів взагалі, і в згаданих інститутах зокрема, так само як немає і ніколи не було сховища з відпрацьованим ядерним паливом», – заявили в Держатомрегулювання.

В інспекції прокоментували, що свіжі вигадки російських ЗМІ про загрози ядерної катастрофи на ядерних об’єктах, яких просто не існує в Україні, – це яскравий прояв невгамовної бурхливої фантазії роспропагандистів та їхнього повного відриву від реальності.

Також у заяві ДІЯРУ нагадується, що Україна забезпечує інспекторів МАГАТЕ повним доступом до своїх ядерних об’єктів, і що наша держава чітко дотримується взятих на себе міжнародних зобов’язань у сфері використання ядерної енергії.

А в Центрі протидії дезінформації РНБО зазначили, що основна мета подібних фейків – сіяти паніку серед українців, а також дискредитувати Україну на міжнародній арені заради припинення постачання зброї від західних країн.

При цьому, пропагандисти рф намагаються поширювати паніку висловлюваннями, що подібна катастрофа зачепить не тільки Україну, росію і білорусь, а й Євросоюз.

«Також існує ймовірність, що ворог такими заявами готує собі інформаційне алібі в рамках планування подібного теракту. Цей фейк є частиною ІПСО росіян з ядерного шантажу. Раніше роспропаганда вже поширювала брехню про радіаційну хмару на Хмельниччині», – йдеться у спростуванні Центру протидії дезінформації.

Історія з нібито поширенням радіаційного забруднення після того, як у Хмельницькому під час чергової російської ракетної атаки в ніч на 13 травня здетонували великі склади боєприпасів, набула особливо широкого розголосу. Відео потужного вибуху широко розлетілося соцмережами. Паралельно відбувся вкид інформації про начебто підвищення радіації після вибуху.

У російських ЗМІ почали безапеляційно стверджувати, що вибухнули склади з наданими Великою Британією танковими снарядами зі збідненим ураном. Паралельно почали писати, що на знищених складах зберігалися матеріали для української «брудної бомби», використовуючи при цьому заяви різних маргіналів, як крайніх лівих, так і крайніх правих.

Так, про це говорить ветеран армії США Станіслав Кропивник. «Цікаво, що збіднений уран при горінні виділяє бета-частинки, але не гамма-радіацію, яка зафіксована в цьому регіоні. Вона піднялася хоч і не критично, але різко. Це можна подивитися у відкритих джерелах. І це робить ситуацію небезпечнішою“, – зазначає експерт. “Можливо, там були склади палива для атомних станцій, можливо, там готували “брудну” ядерну бомбу. Складно зараз сказати, що точно їм привезли із Заходу. Але якщо там гамма-радіація, то було щось серйозніше за тисячу снарядів”. із збідненим ураном“, – зазначає Станіслав Кропивник.

В Україні (і в самому Хмельницькому) російські фейки здебільшого серйозно не сприймалися. Співробітники Хмельницького національного університету, провівши вимірювання в різних точках міста, спростували інформацію про підвищення радіаційного фону після удару військ РФ у ніч проти 13 травня. Однак за кордоном – як на Заході, так і на Сході – цього разу від таких повідомлень не відмахнулися, а почали прискіпливо аналізувати.

Впливовий американський тижневик «Newsweek» дав взірець усебічного журналістського розслідування. Спеціальна служба журналу з аналізу дезінформацій Newsweek Disinformation Watch спробувала оцінити правдивість тверджень і спекуляцій навколо цієї теми, намагаючись з’ясувати, що насправді сталося у цьому українському місті.

Розслідувачі тижневика переконливо встановили: повідомлення про «радіоактивний сплеск» після влучання в об’єкт під Хмельницьким суперечать фактичній хронології подій і є наслідком маніпулювання реальними даними моніторингу.

Впливова індійська газета The Eastern Herald присвятила вибухам під Хмельницьким великий матеріал в підкреслено іронічному щодо російських фейків тоні. «Удар ВКС Росії по великих складах боєприпасів «українських фашистів», завданий у ніч на 13 травня, став успішним у всіх сенсах: коли епічні кадри вибухів потрапили в мережу, лише ледачий не порівнював вогняні «гриби» з ядерними».  Висновок індійського видання був однозначний: вся ця історія з «радіоактивним викидом у Хмельницькому» більше схожа на витівку з боку «російського ЦІПСО», але витівку досить хитру.

Газета наголошує: за онлайн-монітором SaveEcoBot, на який усі посилаються, легко зрозуміти, що йдеться лише про коливання природного радіаційного фону, які в деяких інших регіонах України навіть вищі, ніж у «зараженому Хмельницькому». А використання пожежних роботів (яке росіяни оголосили «доказом» наявності радіоактивного зараження) легко й одразу пояснюється ризиком нарватися на нерозірвані боєприпаси.

Отже, авторитетні світові ЗМІ проаналізували ці російські фейки і рішуче відкинули. Але їх розтиражували чимало «жовтих» ресурсів, і не лише в країнах «третього світу», а й у ЄС та США. Російські ж ЗМІ радо підхоплюють ці відгуки відвертих маргіналів і наводять їх на підтвердження начебто світового визнання власної «правоти».

Так, ресурс Газета.ru з претензією на «аналітичність» стверджує: Велика Британія може перетворити Україну на радіоактивне кладовище, постачаючи снаряди зі збідненим ураном. З посиланням на журналіста маргінального видання Myśl Polska Яцка Меджицького “Газета.ru” повідомляє про начебто значне радіоактивне забруднення у Польщі й Словаччині, яке влада приховує, щоб не сіяти паніку.

На початку червня цього року російські ЗМІ поширили фейки й про «брудну» бомбу, яку Україна нібито готувала підірвати на території росії.

Інша версія російської дезінформації – підрив такої бомби українськими спецслужбами на власній території, щоб звинуватити в цьому рф. Результатом провокації, за твердженням росіян, начебто мало стати збільшення військової допомоги Україні від західних країн.

Зростання загрози ядерного інциденту на ЗАЕС

У другій половині червня цього року головною темою ЗМІ стала загроза теракту на підконтрольній росіянам Запорізькій АЕС, про що неодноразово заявляли українські посадовці високого рівня. Російські ЗМІ, натомість, поширювали дезінформацію про те, що це Україна готує такий теракт.

«Можна припустити, що поїздка Валерія Залужного до Рівненської АЕС – це підготовчий етап для здійснення диверсії чи підриву Запорізької АЕС, яка знаходиться під протекторатом Росії. Відповідальність за глобальну техногенну катастрофу київський режим та його західні союзники обов’язково “перекладуть на плечі” Російської Федерації» – пише видання ИА News Front.

«Сьогодні надійшла інформація, яку уповноважений озвучити … 5 липня буквально вночі, у темний час доби ЗСУ спробують атакувати Запорізьку атомну електростанцію з використанням високоточних засобів великої дальності та безпілотних літальних апаратів – камікадзе», – заявив радник глави «Росенергоатому».

На безпекову ситуацію навколо ЗАЕС негативно вплинув і підрив росіянами в ніч на 6 червня дамби Каховської ГЕС, що призвело до зникнення протягом лічених днів найбільшого водосховища Дніпровського каскаду. Однак, на щастя, рівень ставка-охолоджувача ЗАЕС, відокремленого від колишнього водосховища масивною дамбою, упродовж трьох місяців після підриву дамби ГЕС залишається стабільним.

Черговий російський фейк, озвучений 20 липня, полягав у тому, що начебто спеціально треновані українські командос готуються ще до кінця літа захопити ЗАЕС – як варіант, під командуванням чи за підтримки спецпризначенців Великої Британії.

Так, російський політолог сергій марков 25 липня писав таке: «Спецназ Британії та ЗСУ готують захоплення Запорізької АЕС. Атака буде, мабуть, у серпні. Наразі вони ведуть інтенсивні тренування на Хмельницькій АЕС. Зеленський хоче захопленням ЗАЕС реабілітуватися за провал контрнаступу».

Серйозність, з якою різні російські джерела повторювали цю інформацію, змушує думати: а чи не було однією з причин підриву Каховської ГЕС намагання убезпечити російські позиції на ЗАЕС від можливого десантування з боку водосховища? (Наразі осушене дно колишнього рукотворного моря є і ще тривалий час залишатиметься абсолютно непрохідним для людей і техніки).

26 та 27 липня у районі окупованої Запорізької АЕС чули вибухи. Їх зафіксували експерти МАГАТЕ. Про це на брифінгу повідомив виконуючий обов’язки голови Держатомрегулювання Олег Коріков.

Загалом загроза на станції зростає, наголосив він, адже немає впевненості у тому, що системи безпеки справні. За словами Корікова, зараз в умовах відсутності належного технічного обслуговування влада не може бути впевненою, що ці системи спрацюють належним чином. Ще одним фактором ризику є непередбачуваний і безвідповідальний персонал, який мобілізований окупантами на ЗАЕС. Адже йдеться про неавторизований персонал на ядерній установці.

У кінці липня цього року міністр енергетики України Герман Галущенко зазначив, що окупанти повністю відключили українську сторону від моніторингу ситуації на Запорізькій атомній електростанції, у зв’язку з чим у Міненерго переконані, що вибух на станції може статися в будь-який момент. Втручання російської армії в технологічний процес роботи енергоблоків електростанції та мінування території АЕС протипіхотними мінами потенційно несуть у собі загрозу техногенної катастрофи, переконані у Центрі протидії дезінформації.

На початок липня рівень загрози для ЗАЕС справді був, скоріш за все, високим. Про це опосередковано свідчить і заява російського олігарха Дерипаски, який, схоже, мав певну інсайдерську інформацію щодо кремлівських планів і намагався цим планам зашкодити. Однак, на станом на початок серпня, після інтенсивних дискусій щодо масштабів можливої катастрофи в разі, якщо відбудеться найгірше, рівень напруги навколо ЗАЕС дещо знизився, а інспектори МАГАТЕ, нарешті допущені на дах третього і четвертого блоків, підтвердили відсутність там мін.

Проте, очевидно, що до припинення бойових дій і повернення станції під повний контроль України загроза аварії на Запорізькій АЕС не зменшується, а лише наростає. Так, голова НАЕК “Енергоатом” Петро Котін 7 серпня заявив, що четвертий енергоблок захопленої Запорізької АЕС, який російські окупанти перевели у стан “гарячого зупину”, несе загрозу. Адже обладнання не ремонтується, але працює. Також він зазначив, що російські окупанти намагаються обмежити доступ експертів МАГАТЕ до Запорізької атомної електростанції.

При цьому, ситуація на ЗАЕС кожної миті може загостритися. Так, 9 серпня російські ЗМІ повідомили, що нібито українські Збройні Сили атакували безпілотником сховище ядерних відходів на території Запорізької АЕС. За цими повідомленнями, ударний дрон був збитий у небі над Енергодаром.

Про зростання загрози теракту або аварії на українській АЕС наголосив і президент Польщі Анджей Дуда. В інтерв’ю The Washington Post 10 серпня він зазначив, що вважає загрозу вибуху на АЕС в Україні набагато більшою, ніж ймовірність застосування ядерної зброї.

І ось, наче на підтвердження цих слів, уже 11 серпня НАЕК «Енергоатом» інформує про новий інцидент на Запорізькій атомній електростанції через злочинні дії окупантів. Як повідомила прес-служба «Енергоатома», внаслідок виведення 4-го енергоблоку тимчасово окупованої Запорізької АЕС у «гарячий» стан з порушенням умов ліцензії та вимог «Енергоатома» стався інцидент із витоком води з першого контура реактора в другий.

«Це сталось через порушення цілісності третього парогенератора, розташованого в герметичній оболонці блоку. Відтак окупаційне керівництво розпочало переведення 4-го енергоблоку ЗАЕС у стан “холодний зупин”», – йдеться в повідомленні.

За інформацією «Енергоатому», водночас протягом наступних трьох днів загарбники переведуть 6-й енергоблок ЗАЕС у «гарячий зупин». Наголошується, що це є черговим порушенням умов ліцензії та вимог «Енергоатома».

«Некомпетентне нелегітимне “керівництво” ЗАЕС від “Росатому” послідовно виводить блоки захопленої станції з ладу. І цей злочин із навмисним пошкодженням обладнання 4-го енергоблоку, яке призвело до порушення цілісності вже трьох із п’яти наявних фізичних бар’єрів на шляху розповсюдження радіації, витоку потенційно радіоактивної води першого контура за встановлені межі, пошкодження дороговартісного обладнання першого контура, буде розслідуваний», – наголосив президент ДП “НАЕК «Енергоатом» Петро Котін.

У цей же час з російського боку поширюється дезінформація, що саме «київський режим» є головною загрозою безпеці Запорізької атомної електростанції. Про це 10 серпня «Известиям» заявив радник генерального директора концерну “Росенергоатом” ренат карчаа, коментуючи збиття БПЛА неподалік АЕС.

Разом з тим, у середині серпня з’явилися підстави говорити, що планують провокацію на Курській атомній електростанції й готують евакуацію місцевого населення.

Як повідомив Центр національного спротиву з посиланням на дані підпілля, в Курської області триває підготовка до евакуації з зони ймовірного радіоактивного забруднення, на випадок аварії на АЕС. Для цього місцевій владі поставили завдання створити транспортний реєстр. Відповідні документи потрапили у розпорядження ЦНС.

Одночасно, за повідомленнями російських пропагандистських каналів, російський диктатор володимир путін нібито ухвалив рішення підірвати окуповану Запорізьку АЕС.

«володимир путін активував процес підготовки техногенної катастрофи на Курській АЕС. Днями путін дав розпорядження відновити підготовку, а реалізація планується на кінець серпня-початок вересня. Декілька спроб “ворожих” безпілотних літальних апаратів, нібито атакувати Курчатов, це не що інше, як провокації, узгоджені з військовим керівництвом, керівництвом фсб і особисто з президентом, з метою показати “готовність” української сторони до ядерного терору», – йдеться у повідомленні.

«Російським керівництвом подвійну катастрофу буде оголошено “терористичною атакою” на ядерні об’єкти, в чому звинуватить Україну. Путін готовий піти на колосальні жертви серед мирного населення, забруднивши радіацією величезні частини території росії, України, республіки білорусь та інших країн, заради виходу зі стратегічного глухого кута», – зазначають інсайдерські джерела.

Росія справді розглядає можливість низки провокацій, в тому числі на своїх атомних об’єктах, щоб звинуватити в них Україну. Про це сказав представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.

Він зазначив, що є інформація про можливі провокації на Курській АЕС. «Так, ворог розглядає як сценарій подій низку провокацій, в тому числі на своїх атомних об’єктах», – наголосив Юсов.

За його словами, Росія хоче звинуватити Україну в цих провокаціях і «змобілізувати додатково внутрішню громадську думку, яка час від часу хитається і відрізняється навіть від рашистської пропаганди».

Україна атакує лише ті російські об’єкти, які мають безпосередній стосунок до військової справи. Так секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов прокоментував інформацію про нібито плани України підірвати Курську АЕС

«В України немає намірів втручатися в роботу об’єктів, про які пишуть у соцмережах, зокрема й Курської АЕС. Ми атакуємо ті об’єкти, які мають безпосереднє відношення до військової справи, і тут не маємо питати ні в кого дозволу. Робимо ми це нашою зброєю, яка з кожним днем стає все кращою і кращою», – заявив Данілов.

Він зауважив, що дії РФ непередбачувані, проте Україна стежить за розвитком подій. «Путін на початку своєї діяльності підривав у себе вдома будинки з живими людьми, тому від них можна очікувати все що завгодно. Проте Україна відслідковує всі процеси, що відбуваються», – сказав секретар РНБО.

Він також наголосив, що маніпуляції, до яких вдається рф, «вкидаючи» в інформаційний простір ті чи інші речі, впливають на свідомість, «і це дуже небезпечно».

Фейк про безпосереднє постачання Заходом ядерної зброї Україні

Ще 11 травня цього року один із відомих російських «яструбів», директор Інституту політичних досліджень сергій марков заявив про можливість прямого передання Заходом Україні тактичної ядерної зброї (ТЯЗ). Ще через місяць той самий марков уже безапеляційно стверджував, начебто США готуються до «тактичної ядерної війни на українському театрі військових дій». Як доказ цього разу було наведено інформацію інспірованої промосковської «Міжнародної кампанії за ліквідацію ядерної зброї» про те, що США таємно розмістили 150 ядерних зарядів на авіабазах у Німеччині, Нідерландах, Бельгії, Туреччині та Італії.

З того часу повідомлення такого штибу російські ЗМІ розміщують з чіткою регулярністю. Деякі тверезіші російські експерти, як-от євген мінченко, пов’язали можливість передачі Україні ТЯЗ із черговою епатажною заявою білоруського диктатора Лукашенка про те, що йому начебто вже передано контроль над ядерною кнопкою: «Лукашенко дав цю цитату, і тоді наші західні недоброзичливці і скажуть: «Стривайте, виходить, Росія порушила угоду про нерозповсюдження ядерної зброї». А далі цілком може виникнути тема: «Гаразд, ці дали Лукашенку, давайте ми дамо Зеленському». Це дуже небезпечна історія».

Як головну спонуку для Заходу наділити Україну ТЯЗ російські експерти називають необхідність перевести конфлікт на новий рівень. Так, директор Інституту Євразійського економічного союзу володимир лепехін переконаний: «саме стратеги НАТО визначають сьогодні майбутнє конфлікту в Україні. Є два варіанти переходу військових дій у нову фазу: перший пов’язаний з передачею Україні більш руйнівної зброї — аж до ядерної; другий пов’язаний зі вступом у бойові дії на боці України якихось країн НАТО, наприклад, Польщі».

Кремлівський пропагандист Володимир Соловйов вигадав нову страшилку для своєї аудиторії про те, що Захід має намір передати Україні тактичну ядерну зброю. “Ми ж розуміємо, що немає такого питання: дадуть чи не дадуть тактичну ядерну зброю Україні. Є питання, коли дадуть. Тобто ясно, що жодних табу немає”, – заявив пропагандист.

При цьому, більш тверезі російські експерти нагадують, що передача Україні ядерної зброї іншою державою була б порушенням договору про нерозповсюдження ядерної зброї, і говорити про це поки що зарано.

Однак, деякі українські експерти теж говорять про можливість розміщення американської ядерної зброї на території України. Так, голова експертної ради Київського інституту «Енергопроект» Олександр Дубовий у своєму блозі від 10 серпня пише, що таке розміщення стало б симетричною відповіддю на передислокацію рф тактичної ядерної зброї до білорусі.

“В умовах, коли росія вже порушила ядерне табу, розмістивши тактичну ядерну зброю на території офіційно безʼядерної держави – Білорусі, симетричною відповіддю на дії рф має стати розміщення Штатами в Україні американської ядерної зброї“, – заявив він.

Дубовий також зазначив, що, на відміну від Будапештського меморандуму, який виявився невиконаною формальністю, крок із розміщенням ядерної зброї реально посилив би безпеку не лише України, а й всієї Європи. Стримав би агресивні плани рф та запобіг новим нападам на Україну в майбутньому.

Висновки

Як видно з викладеного вище, Україна послідовно відкидає всі звинувачення російської федерації щодо виготовлення «брудної бомби», організації ядерних провокацій на АЕС тощо. Людям, здатним до елементарного аналізу, зрозуміло, що твердження про «українську ядерну програму», «українську брудну бомбу» та «українську ядерну провокацію» – це брехня, спростована не лише українським урядом, а й міжнародними організаціями, включно з ООН. Важливо, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) за результатами позапланової перевірки, проведеної на запрошення України у листопаді 2022 року, не виявило жодних ознак протиправної ядерної діяльності на українських ядерних об’єктах.

Фейки про «українську ядерну програму» та «українську «брудну» бомбу» вочевидь мали на меті насамперед посіяти недовіру до України на Заході – традиційно відданому принципам нерозповсюдження зброї масового знищення. (Схожу мету мали й російські зусилля на іншому напрямку фейкотворчості, який розробляється вже давно – створенні абсолютно бездоказових повідомлень про те, що на території України начебто діють біолабораторії США, де триває робота над особливо небезпечними патогенами з метою їх військового використання).

Слід відзначити, що для деконструкції цих фейків добре попрацювали і українські офіційні інституції, і українське експертне середовище, насамперед – науковці. Було повною мірою використано й потенціал (на жаль, обмежений) міжнародних інституцій, насамперед МАГАТЕ.

Очевидна неготовність світової спільноти далі сприймати ці фейки й обумовила перехід російських творців дезінформації до нової тактики: поширення тверджень про майбутнє безпосереднє отримання Україною ТЯЗ від країн Заходу. Зрозуміло, що такі повідомлення є частиною тієї ж кампанії ядерного шантажу, виявом якої є і заява колишнього президента і прем’єр-міністра ерефії мєдвєдєва про те, що російські війська рятують світ від «ядерного апокаліпсису», який неминуче настане в разі, коли український контрнаступ матиме успіх.

Однак і такий ядерний шантаж уже зовсім не діє так безвідмовно, як два роки тому, коли, здавалося, спаралізовані страхом західні політики змирилися з роллю кроликів перед удавом-путіним. Так, сенатор Ліндсі Грем (Південна Кароліна), відомий оборонний “яструб” від республіканців у Сенаті, негайно попередив, що російська ядерна атака на Україну буде розглядатися як атака на НАТО, навіть якщо Україна не є членом альянсу.

Причини цього проаналізувало впливове британське видання «Телеграф» 2 серпня в статті під промовистою назвою «Світ знає, що путін занадто лякливий, щоб застосувати ядерну зброю». У ній стверджується: «У свої 57 медведєв відіграє важливу роль у стратегічних комунікаціях росії, зосереджених на ядерній пропаганді. Його завдання — говорити те, чого путін не може; щоб нагадати світу, хто має найбільший ядерний арсенал у світі – і де його можна використати. Проблема в тому, що зараз його ніхто серйозно не сприймає. «Червону лінію» за «червоною лінією» Захід перетнув без відповіді. Ядерний шантаж перестав працювати».

Це сталося як через затятий український опір російській агресії, так і через те, що західні союзники наважилися (хоч і з запізненням) на низку послідовних кроків (надання Україні HIMARS, сучасних засобів ППО, танків, нарешті високоточних ракет середньої дальності), на які російська реакція зводилася лише до істеричних заяв і чергових ракетних ударів по українській території (які РФ завдавала і до того, при чому із значно більшою шкодою для України, бо тоді «петріоти» ще не захищали нашої столиці, а інші сучасні системи – решти великих міст).

Висновок статті так само дуже промовистий: «той факт, що москва вирішила викласти на стіл «ядерний аргумент», лише свідчить про те, що її звичайна армія вичерпує свій наступальний потенціал, і путін наразі не має інших способів посилити тиск на Україну та її союзників. Соромлячись прямо погрожувати, він передає роботу медвєдєву, який, здається, не дуже добре її виконує – його ядерні висловлювання рідко потрапляють у заголовки західних газет. Тепер він викликає більше насмішок, ніж страху…

Спроба путіна підкорити Україну виявилася найбільшою катастрофою його президентства. Він не може забезпечити військову перемогу. Він знає, що Україна не здасться на переговорах. І він знає, що ядерна війна стане кінцем його режиму та його життя. Як показала ця війна, путін готовий пожертвувати ким завгодно, але тільки не собою».

Однак ядерний шантаж, як відзначають ті ж самі аналітики, залишається і залишатиметься важливим складником стратегії рф. «З лютого 2022 року президент росії владімір путін брязкає своєю ядерною шаблею в надії ізолювати Україну та залякати її до покори. США у відповідь погрожують путіну жахливими репресіями, якщо він застосує ядерну зброю, і співпрацюють із західними союзниками, щоб підтримати Україну, незважаючи на погрози Москви. Прийняття ядерного ризику є одночасно і поверненням до криз наддержав часів холодної війни, і передбаченням того, що чекає на нас попереду», – пише для Bloomberg Хел Брендс, заслужений професор Школи перспективних міжнародних досліджень імені Генрі Кіссінджера Університету Джонса Гопкінса, старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва та член Ради з питань зовнішньої політики Державного департаменту США.

«Без ядерної зброї і ядерних погроз росія, цілком можливо, вже програла б війну. А без підтримки ядерного арсеналу США, який є частиною безпеки союзників Вашингтона, Україна могла б програти, тому що росія могла б більш жорстоко примушувати країни, чия допомога для України є ключовою», – наголошує Хел Брендс.

При цьому, самі російські посадовці продовжують лицемірно заперечувати факти ядерного шантажу з їхнього боку. «Російська сторона нікому не загрожує ядерною зброєю: вона є гарантом безпеки всіх представників Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ)». Таку заяву на брифінгу в кінці серпня зробив начальник Об’єднаного штабу ОДКБ генерал-полковник Анатолій Сидоров.

Генерал-полковник наголосив, що представники Росії ніколи не погрожували застосувати ядерний потенціал країни. Він також зазначив, що у Договорі про колективну безпеку та Статуті Організації Договору про колективну безпеку сказано про роль ядерної зброї рф: «… (вона) є гарантом безпеки всіх держав – членів Організації Договору про колективну безпеку».

Однак тональність заяв численних російських пропагандистів і «політиків» (якщо в тоталітарній рф можна коректно використовувати цей термін) є цілком іншою. Зокрема, після того, як Київ наприкінці серпня офіційно визнав звільнення ключового села Роботиного на Запоріжжі, за яке кілька тижнів точилися затяті бої, в росії суттєво посилили потік погроз застосуванням ядерної зброї проти України. На звернуло увагу видання Newsweek.

Зокрема, депутат російської держдуми, член її військового комітету, генерал-лейтенант у відставці андрій гурульов на державному телебаченні заявив, що цей район є “ідеальним місцем для застосування тактичної ядерної зброї“, і потому російські війська, дочекавшись, коли осяде радіоактивний пил, зуміють легко «звільнити» не лише Запорізьку, а й Дніпропетровську область, і вийти в тил тим українським частинам, які обороняють Донечччину.

Водночас одіозний пропагандист володимир соловйов під час ефіру на телеканалі “росія-1” заявив, що росія повинна завдати удару, оскільки на це не очікують: “Як тільки вони офіційно поставлять [F-16], ми завдаємо удару тактичною ядерною зброєю. Вони переконані, що ми цього не зробимо. Ось чому це потрібно зробити“.

З «теоретичним обґрунтуванням» необхідності превентивного ядерного удару росії вже не по Україні, а по країнах заходу дещо раніше виступив і член наукової ради при радбезі рф сергій караганов. Його стаття під назвою «Виходу не залишається: росія повинна завдати ядерного удару по Європі» вийшла на головному пропогандистському сайті кремля «РИА. Новости».

Рішуче відкидання російських фейків світовими експертними середовищами, дедалі більша відпорність західних політиків до проявів російського ядерного шантажу додає оптимізму й нам в Україні в цей дуже драматичний час. Але це не звільняє нас від необхідності ретельно аналізувати нові російські фейки, – насамперед з метою нейтралізації спроб провокацій великого масштабу, ймовірність яких після підриву росіянами греблі Каховської ГЕС ні в кого вже не може викликати жодних сумнівів.

Публікації, підготовлені в рамках виконання проєкту 7108:

 

1.    Максим Стріха. Що стоїть за російськими “ядерними фейками”?

Українська правда. 14.09.2022.

https://www.pravda.com.ua/columns/2022/09/14/7367295/

 

2.    Максим Стріха. Російські фейки: куди Київ сховав свою ядерну бомбу?

Газета «Світ». 16.09.2022.

https://bit.ly/3UuwG50

 

3.    Максим Стріха. Розвінчання фейку про “українську брудну бомбу”, підірваного Росією

Новинарня. 28.10.2022.

https://novynarnia.com/2022/10/28/fejk-pro-ukrayinsku-brudnu-bombu/

 

4.    Максим Стріха. Міфи агресора: Як Росія «українською брудною бомбою» лякає

Україна молода. 02.11.2022.

https://umoloda.kyiv.ua/number/3827/180/170657/

 

5.    Максим Стріха. Російські ядерні фейки: що буде після “брудної бомби”?

Українська правда, 13.01.2023

https://www.pravda.com.ua/columns/2023/01/13/7383740/

 

Публікації, підготовлені в рамках виконання проєкту 7108А:

 

1. Відлуння вибухів у Хмельницькому і “ядерні” фейки РФ: що не так з українською реакцією

Новинарня, 21.05.2023

https://novynarnia.com/2023/05/21/informaczijne-vidlunnya-hmelnyczkogo/

 

2. Ворог піймав облизня: як Росія вкинула ядерний фейк про Хмельницький, але програла

Україна молода, 24.05.2023

https://www.umoloda.kiev.ua/number/3856/188/175564/

 

3. Чи загрожує радіаційна небезпека Харкову?

Новинарня, 27.05.2023

https://novynarnia.com/2023/05/27/chy-zagrozhuye-radiaczijna-nebezpeka-harkovu/

 

4. Китайський резонанс від вибуху в Хмельницькому: як зупинити ядерні РФ-фейки

Новинарня, 06.06.2023

https://novynarnia.com/2023/06/06/rosijski-yaderni-fejky-v-knr/

 

5. Китайська локшина на вуха: ядерні фейки РФ у медійному дзеркалі комуністичної КНР

Україна молода, 07.06.2023

https://umoloda.kyiv.ua/number/3858/180/175890/

 

6. Загроза із ЗАЕС: про що попередив і промовчав олігарх Дерипаска

Новинарня, 23.06.2023

https://novynarnia.com/2023/06/23/pro-shho-promovchav-oligarh-derypaska/

 

7. Як я був куратором американської біопрограми в УНТЦ. З анатомії одного російського фейку

Новинарня, 28.07.2023

https://novynarnia.com/2023/07/28/yak-ya-buv-kuratorom-strikha/

 

8.    «У бій ідуть комарі і кліщі». Анатомія російського фейку про «американські біолабораторії»

Україна молода, 09.08.2023

https://umoloda.kyiv.ua/number/3867/188/177316/

 

9.    Ядерна зброя та Україна: еволюція російських фейків та їхня мета

Новинарня, 13.08.2023

https://novynarnia.com/2023/08/13/yaderna-zbroya-ta-ukrayina-evolyucziya-rosijskyh-fejkiv-ta-yihnya-meta/

 

10. Зброя судного дня? Навіщо Росія збільшує кількість фейків про ядерні загрози від України

Україна молода, 23.08.2023

https://www.umoloda.kiev.ua/number/3869/2006/177668/

 

11. Зброя судного дня? Навіщо Росія збільшує кількість фейків про ядерні загрози від України. Частина 2

Україна молода, 30.08.2023

https://www.umoloda.kiev.ua/number/3870/180/177812/

 

12. Ядерна загроза – реальна та фейкова

Український журнал (Прага), №2, 2023

https://ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/full/151/

---

Higher School Academy of Sciences of Ukraine

 

Review of the Ukrainian expert community’s response to cases of disinformation in the field of nuclear energy

 

Final report on the project STCU 7108A

Prepared by:

M.V. Strikha,

I.M. Ivanyshyn,

B.M. Oleksiuk

Summary: The project reviewed the reaction of the Ukrainian expert community to Russian disinformation about nuclear energy and, by extension, the nuclear sector in Ukraine in general (including the implication of Ukrainian nuclear power plants (NPPs) and scientific institutions in the alleged development of either a “conventional” or “dirty” nuclear bomb).

In addition to fake information about the alleged building of a Ukrainian “dirty bomb”, the most widespread topic in recent months has been the threat of a nuclear incident at the Russian-occupied Zaporizhzhia NPP. Russian propaganda has also spread fakes about the “Kharkiv nuclear fuel storage facility” and the “nuclear mushroom” in Khmelnytskyi. Recently, the fake news about the West directly supplying nuclear weapons to Ukraine has become widespread in the Russian media.

The article demonstrates how russian disinformation operations were aimed at instilling distrust in Ukraine among those in the West, traditionally committed to the principles of non-proliferation of weapons of mass destruction. At the same time, russian-spread fake news stories on nuclear energy were often associated with direct threats by individual Russian statesmen and “experts” to deploy nuclear weapons either against Ukraine or the West as a whole. The purpose of such threats is to intimidate Western political elites in order to curtail political and military support for Ukraine.

The Ukrainian expert community has repeatedly responded to russian disinformation efforts. For example, the Centre for Strategic Communications and Information Security debunked the russian media fake that the radiation background in the Khmelnytskyi region had increased due to the detonation of depleted uranium ammunition. The staff of Khmelnytskyi National University also refuted russian fakes about the surge in radiation levels in the city after the russian military strike on the night of 13 May.

However, the analysis has proven that constant monitoring of russian nuclear fake news is essential to ensure a timely response.

The analytical materials generated in the course of the project were posted on the website of the Higher School Academy of Sciences of Ukraine. Additionally, these materials were used as the foundation for articles published in the leading national media outlets (Novynarnya online publication and Ukraina Moloda newspaper).

Nuclear disarmament of Ukraine

After the collapse of the USSR, Ukraine became the country with the third nuclear potential in the world. The former USSR’s 43rd Army of the Strategic Missile Forces (RVSN) was stationed on its territory. It operated 130 liquid-propellant RS-18 missiles, each capable of carrying six warheads with a trinitrotoluene equivalent of 0.5-0.7 megatons (developed by the Central Design Bureau of Mechanical Engineering, Moscow) and 46 solid-propellant RS-22 missiles, each capable of carrying ten warheads with a 0.3-0.5 megaton equivalent (developed by the Pivdenne Design Bureau, Dnipro).

A division of military aircraft carrying strategic weapons was deployed in Ukraine. It included 25 Tu-95M strategic bombers and 19 Tu-160 bombers. The Tu-160 was equipped with 12 cruise missiles, and the Tu-95M with 6 cruise missiles. Their equivalent is 0.2 megatons. Thus, 1944 strategic nuclear warheads were installed on nuclear weapons carriers in Ukraine. Missile positions were concentrated in the Khmelnytskyi and Mykolaiv regions; the command centre of the missile army was based in Vinnytsia.

The non-nuclear status was first enshrined in the Declaration of State Sovereignty of Ukraine (16 July 1990, which was nothing more than a declarative statement aimed at recording the country’s disassociation from Soviet militarism). Later, this status was confirmed in the statement of the Verkhovna Rada of Ukraine “On the Non-Nuclear Status of Ukraine” (1991), the Lisbon Protocol (1992), and the trilateral Agreement between Ukraine, the United States, and the Russian Federation (1994). On 5 December 1994, the leaders of the United States, the russian federation, the United Kingdom and Ukraine signed a Memorandum on Security Assurances in connection with Ukraine’s accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons in Budapest.

In accordance with the agreements, the last nuclear warhead was transported from Ukraine to the russian federation on 31 May 1996, and the last silo launcher was dismantled on 20 December 2001. Since then, Ukraine has not possessed, produced or acquired any nuclear weapons. Ukraine transferred all nuclear material (highly enriched uranium) located at the sites of the National Academy of Sciences of Ukraine’s research institutions to the russian federation in March 2012 under the IAEA’s supervision.

Unilateral nuclear disarmament allowed Ukraine to join the IAEA, participate in international cooperation in the space sector, etc. At the same time, according to Volodymyr Horbulin, First Vice-President of the National Academy of Sciences of Ukraine and a senior adviser to President Leonid Kuchma during the years of Ukraine’s nuclear disarmament, this led to insufficient attention of the state leadership to the strengthening of its Armed Forces and especially to the preservation and development of the defence industry.

As is well known, the mechanisms of the Budapest Memorandum did not protect Ukraine from the illegal russian annexation of Crimea and invasion of Donbas in 2014, nor from a full-scale russian invasion in 2022.

At the same time, since the very beginning of its large-scale aggression, the russian federation – the state with the world’s largest nuclear weapons capability – has been accusing Ukraine of being a potential threat, which either develops nuclear weapons, prepares terrorist attacks using a “dirty bomb”, shells nuclear power plants on the occupied territory (the ZNPP) or on the territory of the russian federation (Smolensk and Kursk NPPs) or intends thereof.

While experts and politicians around the world are wondering how real the Russian threat to use nuclear weapons in the war with Ukraine and in a confrontation with NATO is, the russian media continue to fabricate new fake stories about “insidious Ukrainians” who dream of restoring nuclear capabilities and thus destroying Russia to please the West.

Employing terrorist methods to achieve its own goals, the authoritarian state sought to justify its attack on Ukraine’s territory in February 2022 with “the threat of Ukrainians building a nuclear bomb”. Now, russian propagandists continue to argue that it is the Armed Forces of Ukraine that pose a threat to nuclear power plants, that Ukrainians are no longer just trying to build their own nuclear weapons (either “conventional” or “dirty”), but may soon receive such ready-to-use weapons from Western countries – and use them in an insidious provocation against russia.

What are the stages of this information campaign, spreading wave after wave in the media not only in russia but also in many countries worldwide? What is its goal? And finally, how can we counter it?

The emergence of fake news about the “Ukrainian nuclear program”

In recent years, various political and public circles in Ukraine have repeatedly voiced regrets for unilateral nuclear disarmament, leaving the country vulnerable to possible russian aggression. These ideas, however, have always been expressed by either fringe politicians or daydreamers far from the policymaking power centres. Written in 2015, the talented novel “Weapons of Doom” by Yuriy Shcherbak, many of whose predictions are strikingly accurate today, was, in fact, just a work of fiction authored by an extensively experienced politician and diplomat (by then retired).

In reality, according to authoritative experts, nothing resembling a nuclear weapons programme has ever been carried out in independent Ukraine, and the amount of funding allocated by the state to support the scientific and technical sphere (less than 0.2% of GDP in the years preceding the full-scale invasion) completely excluded the possibility of carrying out such work, requiring the involvement of huge financial, material and human resources. Besides, the activities of the relevant scientific institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine and the five Ukrainian NPPs were under constant scrutiny by the IAEA, which seemed to be trying to redeem itself for its failure to stop the real nuclear programmes of Iran and North Korea.

Nevertheless, on 19 February 2022, President Volodymyr Zelenskyy announced the possibility of abandoning the non-nuclear status if russia’s aggressive preparations to attack persisted.

This statement was apparently nothing more than a desperate attempt to avert or delay the inevitable russian invasion that was already underway. However, the muscovites immediately turned it into a pretext for the invasion. Already on 21 February, vladimir putin said that russia could not ignore the possibility of Ukraine developing nuclear weapons. The same day, russian Defence Minister shoigu labelled Zelensky’s statement “dangerous”.

Subsequently, the russian media outlet Reporter published an article that reads, in part: “Kyiv has been talking about the restoration of its nuclear arsenal for a long time, preparatory work in this direction began in 1994, and since 2014, they have proceeded to the implementation stage. The National Science Centre “Kharkiv Institute of Physics and Technology” (NSC KIPT), the Institute for Nuclear Research (INR), the Institute of Organic Chemistry, the Institute for Nuclear Safety Problems in Chornobyl, the State Scientific and Technical Centre for Nuclear and Radiation Safety in Kyiv and the Institute of Condensed Matter Physics in Lviv were involved. According to the Russian Foreign Intelligence Service, Ukraine has been developing a nuclear explosive device (NED) focusing on both uranium and plutonium areas research”.

The quoted message defined the general tenor of russian disinformation narratives during the first months of the large-scale invasion. Moreover, no one in russia questioned the very existence of nuclear weapons technology in Ukraine.

In response to the disinformation of russian leading news agencies, on 6 March 2022, in the first days of the full-scale russian invasion, the Director General of the National Research Centre “Kharkiv Institute of Physics and Technology”, Academician Mykola Shulha, and the Director of the Institute for Nuclear Power Plant Safety, Academician Anatoliy Nosovsky issued a statement.

They maintained that nuclear weapons programmes have never been and are not being conducted neither in any research institution of the National Academy of Sciences of Ukraine (including the KIPT and IPB NPP), nor elsewhere in Ukraine; all nuclear material (highly enriched uranium) previously stored at the sites of the KIPT and the Institute for Nuclear Research (INR) of the NAS of Ukraine was transferred by Ukraine to the Russian Federation in March 2012 under the control of the IAEA; the activities of research institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine (including the KIPT, IPB NPP and INR) working for the nuclear energy sector are under constant control of the IAEA Nuclear Safeguards Department. Everything the Russian media reported about Ukraine’s alleged nuclear programme is entirely untrue, being one of the numerous fake news.

The complete failure of russian fake news effort about Ukraine’s “nuclear programme” involving research institutions of the National Academy of Sciences was exposed in an interview with the Japanese national newspaper Yomiuri Shimbun by the aforementioned First Vice President of the National Academy of Sciences Volodymyr Horbulin (a specialist with extensive experience in missile programmes of the former USSR). He emphasised: while Ukrainian specialists have had, and still have, extensive experience in developing various missile launch vehicles, nuclear warheads for them have never been designed, manufactured, or denuclearised in Ukraine. In the absence of these prerequisites, we cannot even begin to discuss the successful development of nuclear weapons.

Meanwhile, in August 2022, the escalating crisis around the occupied Zaporizhzhia NPP intensified Russian speculation about the role of the ZNPP in the mythical “Ukrainian nuclear programme”. Moreover, Pravda.Ru, citing “orientalist Karine Gevorgyan”, unequivocally claimed that the components for a future Turkish nuclear bomb were also stored at the ZNPP. After all, “Ukraine has not only the components but also the technology to build a nuclear bomb. It is a matter of strategic partnership to share them with Turkey”. Hence the conclusion: “Erdogan said that by 2023 Turkey would become a nuclear power; since it has no storage facilities for keeping a nuclear bomb, it kept them in Ukraine.”

However, the IAEA’s report on the results of their mission to the occupied ZNPP, published on 6 September 2022, does not mention a word about russia’s far-fetched allegations about the use of the plant to build Ukrainian (or even Turkish) nuclear weapons.

In the late summer of 2022, fake narratives about the “Ukrainian nuclear bomb” began to run out of steam. The absence of materials in the IAEA report that would compromise Ukraine in terms of accumulating enriched uranium and other materials for nuclear weapons at the ZNPP was also acknowledged in Moskovsky Komsomolets on 10 September by russian nuclear physicist Andrei Ozharovsky, one of the leading commentators on the topic for russian media.

The director of Rosatom’s communications department, Andrei Cheremisinov, shared a similar opinion. As per him, building nuclear weapons requires enrichment facilities or the production of weapons-grade plutonium, entailing colossal production sites.

“Ukraine lacks a reactor to produce weapons-grade plutonium, so I believe it is beyond their capabilities. It would take decades to make a centrifuge cascade to convert uranium. Therefore, the only viable nuclear threat coming from Ukraine is a dirty bomb. But this is a whole different story,” Cheremisinov said.

Thus, in early September 2022, the world ceased to pay attention to Russian fakes about the “Ukrainian nuclear bomb”. Hence, the Russians resorted to adopting a different, more plausible concoction: the “Ukrainian dirty bomb”, i.e. a bomb using a conventional non-nuclear explosion to disperse radioactive substances.

The fake about the “dirty bomb”

On 23 October 2022, russian Defence Minister sergei shoigu spoke on the phone with his counterparts from France, Turkey and the United Kingdom. The main topic of conversation was Kyiv’s alleged readiness to build a “dirty bomb” and detonate it over Ukrainian territory to subsequently blame russia. It was explicitly stated that, on the instructions of President Zelensky, specialists from the Skhidnyi (Eastern) Mining and Processing Plant in Zhovti Vody and the Kyiv Institute for Nuclear Research of the National Academy of Sciences were involved in the work, and that some components were to be obtained from the UK. In the following days, shoigu elaborated on the dirty bomb issue in a series of conversations with the defence ministers of the United States, India and China.

This topic was also picked up by other Russian officials: Foreign Minister Sergei Lavrov, State Duma Speaker Vyacheslav Volodin, and Foreign Intelligence Service Chief Sergei Naryshkin. However, there was a noticeable inconsistency in their statements: some claimed that Kyiv already had a “dirty bomb” and was ready to stage a provocation with it in the coming days, while others only called for the prevention of such a bomb threat in the future. Russia even initiated a special closed-door meeting of the UN Security Council, where, according to the testimony of British Deputy Ambassador James Cariuki, it predictably failed to provide any evidence of its accusations.

Although russia’s claims failed to convince anyone in the world and were seen primarily as a cover for a possible Russian provocation of its own, the very topic of the Ukrainian “dirty bomb” became dominant in the russian media space for a while. On 26 October, at his meeting with the heads of the CIS intelligence services, vladimir putin also presented the development of such a bomb as a fait accompli.

The hysteria over the “dirty bomb” in the Russian information space in autumn 2022 can also be spotted in the newspaper titles: “Point of no return: where is Kyiv going to detonate a ‘dirty bomb’?”; “A dirty bomb for the UkrReich”; “Why does Zelensky need a dirty bomb”; “Kyiv already has a dirty bomb”. Citing the “political prisoner” Dudkin, who had fled Ukraine for Finland, the last article asserts, with all due seriousness: “Kyiv was ready to implement its sinister plans, and it was US National Security Advisor Sullivan who deterred the ‘Ukrainian Nazis’ from such a venture…”

Political expert Oleksandr Artamonov said that the Ukrainian “dirty bomb” would be assembled… in Chernivtsi. Yet another political (!) expert, Iosif Diskin, went as far as to acknowledge the possibility of producing weapons-grade plutonium at the Rivne NPP.

The Director of the Russian Foreign Intelligence Service, Sergei Naryshkin, claimed that recent information has emerged suggesting Kyiv may continue to work on developing a dirty nuclear bomb. Allegedly, two specialised containers were transported from the Rivne NPP to the site of the spent nuclear fuel storage facility in Chornobyl. The Ukrainian side did not inform the IAEA of its actions.

However, the russians themselves have sometimes admitted that they have no direct evidence of the development of a “dirty bomb” in Ukraine, even though they controlled the Chornobyl NPP and continue to control the Zaporizhzhia NPP with its nuclear waste storage facilities. For the russians, nevertheless, the main “proof” remains President Volodymyr Zelenskyy’s alleged willingness to give up the status of a non-nuclear weapon state. The very hypothetical possibility of Ukraine becoming a nuclear power is one of the main grounds for the russians to launch the “special operation”.

Ukrainian experts and scientists have consistently debunked false claims about the “dirty bomb”. The former head of the State Nuclear Regulatory Inspectorate, Hryhoriy Plachkov, rightly reminded us that it was impossible to build a dirty bomb at the ZNPP due to the sheer fact that the plant does not possess the necessary equipment to dismantle the “assembly” used in the central zone of the reactor.

The directors of three academic institutions – the INR, IPB NPP and KIPT – emphasised: “The institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine involved in nuclear research are under the IAEA non-proliferation safeguards. Over the past two years alone, including the period of martial law, the IAEA has conducted a number of technical inspections in these institutions, both unannounced and those granting additional access, to verify the inventory of nuclear material and activities related to its use, as well as the compliance with other provisions and requirements of the IAEA-Ukraine Safeguards Agreement and the Additional Protocol to this Agreement. These inspections revealed no signs of undeclared nuclear activities, nor were there any developments that could give rise to speculation about the development of a dirty bomb. For Ukrainian scientists, as for all Ukrainians, human life is the greatest value; therefore, regardless of the circumstances, barbaric actions such as the deployment of a dirty bomb are incompatible with their mindset and worldview.”

Indeed, for a dirty bomb to have an effect, a lot of radioactive material is required (otherwise, no one would even notice the explosion). Finding such a quantity of “unaccounted” radioactive material in Ukraine would be impossible since it is all under the close control of the IAEA.

Thus, military expert Prokhvatilov suggested that Ukraine could use the waste from nuclear power plants: “…there are enough nuclear power plants out there. First, a chemical shell is detonated, with some TNT in it, then this nasty stuff is scattered,” he explained.

The expert also elaborated on the delivery of a particular cargo to the port of Odesa a few months ago – Californium isotopes. This element is used at nuclear power plants to indicate radioactive contamination, but it can also be utilised in a dirty bomb.

Apparently, the IAEA inspection and its results were not convincing enough for russian “war hawks”. The russian Foreign Ministry kept emphasising that Ukraine has a whale of opportunities to build a “dirty bomb” without being limited to the use of the facilities inspected by the IAEA.

Both state institutions and the Russian “expert community” maintained that the IAEA inspections were “superficial” and Ukraine still retained the capabilities and aspirations to build nuclear weapons. The original dirty bomb narrative was soon exhausted, though, and the fake news campaign needed new twists and turns to maintain the attention of the global media.

Fake news about the Kharkiv nuclear fuel storage facility and the “nuclear mushroom” in Khmelnytskyi

The next wave of such fake news stories surfaced on 25 May this year. The RIA Novosti and TASS news agencies reported, citing an unnamed yet “informed” source, that Ukraine was allegedly plotting a provocation to blow up a spent nuclear fuel storage facility in Kharkiv in order to pin the blame on Moscow further. The reports stated that Kharkiv would be a suitable location for “Ukrainian neo-Nazis” to commit a terrorist act, as there are reportedly several nuclear reactors, at the National Scientific Centre “Kharkiv Institute of Physics and Technology” and the B.I. Verkin Institute of Low Temperatures.

These media reports, occasionally supplemented with comments to explain the purpose of the provocation, were immediately disseminated by leading russian media. “Kyiv needs to fuel interest in the Ukrainian topic, which is cooling in the West,” Yuriy Knutov, a military historian and director of the Museum of Air Defence Troops, told Izvestia, commenting on the information that Ukraine may be staging a provocation to blow up a nuclear fuel storage facility in Kharkiv and accuse russia of it.

The State Nuclear Regulatory Inspectorate of Ukraine (SNRIU) promptly refuted these false claims. “The accusations of russian propagandists are nothing more than cynical outright lies and sick fantasy. There are no nuclear reactors in Kharkiv whatsoever, not to mention the particular institutes, just as there is no spent fuel storage facility and there has never been one,” the SNRIU said.

The inspectorate commented that the latest russian media fabrications about the threat of a nuclear disaster at nuclear facilities, which apparently do not exist in Ukraine, are a vivid manifestation of russian propagandists’ unbridled wild imagination and their complete disconnection from reality.

The SNRIU statement also mentions that Ukraine grants the IAEA inspectors full access to its nuclear facilities and that our state strictly adheres to its international obligations in the field of nuclear energy use.

The National Security and Defence Council’s Centre for Countering Disinformation noted that the primary purpose of such fakes is to spread panic among Ukrainians and discredit Ukraine in the international arena so as to stop arms supplies from Western countries.

At the same time, Russian propagandists are trying to sow panic by asserting that such a catastrophe would affect not only Ukraine, russia and belarus but also the European Union.

“It is also possible that by making such statements the enemy attempts to build an informational alibi for themselves as part of a planned terrorist attack. This fake news is completely coherent with the russians’ nuclear blackmailing PsyOp efforts. Earlier, russian propaganda has already been spreading lies about the radiation cloud in the Khmelnytskyi region,” the Centre for Countering Disinformation stated.

The story of the alleged spread of radioactive contamination after a large ammunition depot in Khmelnytskyi had detonated during another russian missile attack on the night of 13 May became widely publicised. The video featuring the powerful explosion circulated virally on social media. At the same time, there was a rapid spread of false information about suspected increases in radiation levels after the explosion.

The russian media asserted that the warehouses containing depleted uranium tank shells, provided by the UK, had exploded. Concurrently they began to write that the destroyed warehouses stored materials for a Ukrainian “dirty bomb”, disseminating the statements of the different marginal persons, both leftists and ultra-rightwingers.

E.g.Stanislav Kropyvnyk, a veteran of the US Army, reports: “Notably, during combustion, depleted uranium emits beta particles, but not gamma radiation, which has been recorded in this region. Its level has risen sharply, though not critically. This information is available in open sources, aggravating the situation even further,” the expert said. “There might have been fuel depots for nuclear power plants, perhaps a dirty nuclear bomb was being developed there. It is difficult to say now what exactly they brought from the West. The presence of gamma radiation implies that there was something more serious than a thousand shells with depleted uranium,” Stanislav Kropyvnyk said.

In Ukraine (and particularly in Khmelnytskyi), russian fake news was generally dismissed. Having conducted measurements in different parts of the city, Khmelnytskyi National University staff refuted the information about the increase in radiation background after the russian military strike on the night of 13 May. However, this time, foreign countries both in the West and in the East, took such reports seriously and put them under scrutiny.

The influential American weekly Newsweek set a model for a comprehensive journalistic investigation. Newsweek Disinformation Watch, the magazine’s special service for analysing disinformation, attempted to assess the veracity of the claims and speculation surrounding the topic, trying to find out what really happened in this Ukrainian city.

Newsweek’s investigators have convincingly established that reports of a “radiation spike” after the strike on the facility near Khmelnytskyi contradict the actual timeline of events and are the result of manipulation of real monitoring data.

The Eastern Herald, an influential Indian newspaper, published a substantial article dedicated to the explosions near Khmelnytskyi, in a tone that was supremely ironic in relation to russian fake narratives. “The strike of the Russian Aerospace Forces on the large ammunition dumps of the Ukrainian fascists, carried out on the night of May 13, became a success in every way: when the epic images of the explosions hit the Web, only the lazy not compare flaming “mushrooms” with nuclear ones.” The conclusion of the Indian newspaper was unequivocal: this whole story about the “radioactive release in Khmelnytsky” looks more like a prank from the side of the “Russian TsIPSO” – but the prank is quite clever.

The newspaper emphasises that the SaveEcoBot online monitor, to which everyone refers, makes it easy to understand that it is only a matter of fluctuations in the natural radiation background, which in some other regions of Ukraine are even higher than in the “contaminated Khmelnytskyi”. The use of firefighting robots (which the Russians have declared “proof” of radioactive contamination) can be easily and immediately substantiated by the risk of running into unexploded ordnance.

Thus, the world’s reputable media analysed these russian fake news and firmly rejected them. However, they were replicated by many “yellow” resources, not only in the Third World but also in the EU and the US. Russian media outlets are happy to use these outspoken comments made by fringe individuals as evidence of their alleged global recognition of their “rightness”.

For example, Gazeta.ru, purporting to be “analytical”, states: The UK could turn Ukraine into a radioactive cemetery by supplying depleted uranium shells. Citing journalist Jacek Medrzycki of the fringe media outlet Myśl Polska, Gazeta.ru reports on allegedly significant radioactive contamination in Poland and Slovakia, being concealed by the authorities to prevent panic from spreading.

In early June this year, Russian media also circulated fake news about a “dirty bomb” that Ukraine was ostensibly preparing to detonate in russia.

Another version of the russian disinformation effort is that the Ukrainian special services were to detonate such bomb on their own territory in order to put the blame on russia. The expected outcome of the provocation, according to the russians, would have been an increase in military assistance to Ukraine from Western countries.

The growing threat of a nuclear incident at ZNPP

In the second half of June, the threat of a terrorist attack at the russian-controlled Zaporizhzhia Nuclear Power Plant, as repeatedly stated by high-level Ukrainian officials, became the main topic of media coverage. Russian media, on the other hand, spread disinformation that Ukraine was the one plotting such a terrorist attack.

“It can be assumed that Valeriy Zaluzhny’s trip to the Rivne NPP is a preliminary stage for sabotage or blowing up the Zaporizhzhia NPP, which is under russian protectorate. The Kyiv regime and its Western allies will definitely “shift the responsibility for the global man-made disaster onto the shoulders of the Russian Federation”, writes the News Front.

“Today, I have received information which I am authorised to voice… On 5 July, just at night, in the dark, the Armed Forces of Ukraine will try to attack the Zaporizhzhia nuclear power plant using long-range precision weapons and unmanned aerial vehicles, known as kamikazes,” stated the advisor to the head of Rosenergoatom.

The security situation around the ZNPP was also adversely affected by the russians’ blowing up of the Kakhovka hydroelectric dam on the night of 6 June, which resulted in the destruction of the largest reservoir in the Dnipro cascade within a few days. Fortunately, however, the level of the ZNPP cooling pond, which is separated from the former reservoir by a massive dam, has remained stable for three months after the dam was blown up.

Another russian fake news, voiced on 20 July, claimed that specially trained Ukrainian commandos were preparing to seize the ZNPP by the end of the summer, possibly under the command or with the support of the UK special forces.

For example, Russian political analyst Sergei Markov wrote on 25 July: “British special forces and the Armed Forces are preparing to seize the Zaporizhzhia NPP. The attack will probably take place in August. They are currently conducting intensive training at the Khmelnytskyi NPP. Zelenskyy wants to rehabilitate himself for the failure of the counter-offensive by seizing the ZNPP.”

The serious attitude russian sources adopted while persistently repeating this narrative over and over again makes one wonder whether one of the reasons for the explosion of the Kakhovka hydroelectric power plant was an attempt to protect Russian positions at the ZNPP from possible landings using the water reservoir. (The drained bottom of the former man-made sea is now and will remain completely impassable for people and equipment for a long time to come).

On 26 and 27 July, explosions were heard in the area of the occupied Zaporizhzhia NPP, as recorded by IAEA experts. Acting SNRIU Chairman Oleh Korikov announced this at a briefing.

Overall, the threat at the plant is growing, he emphasised, because there is no certainty that the safety systems are operational. According to Korikov, in the absence of proper maintenance, the authorities cannot guarantee that these systems will function adequately. Another risk factor is the unpredictable and irresponsible personnel mobilised by the occupiers to the ZNPP. After all, we are talking about unauthorised personnel at a nuclear facility.

At the end of July this year, the Minister of Energy of Ukraine Herman Halushchenko noted that the occupiers had completely disconnected the Ukrainian side from monitoring the situation at the Zaporizhzhia nuclear power plant, and the Ministry of Energy is therefore convinced that an explosion at the plant could occur at any time. The interference of the russian army in the technological process of the power plant’s units and the mining of the plant’s territory with anti-personnel mines potentially pose a threat of a man-made disaster, according to the Centre for Countering Disinformation.

As of early July, the threat level to the ZNPP was most likely high. This is indirectly evidenced by the statement of the russian oligarch Deripaska, who seemed to have some insider information about the Kremlin’s plans and tried to disrupt them. However, as of early August, after intense discussions about the scale of a possible catastrophe if the worst were to happen, the level of tension around the ZNPP had somewhat decreased, and IAEA inspectors were finally allowed to the roof of Units 3 and 4 and confirmed that there were no mines.

However, it is clear that until the hostilities cease and the plant is returned under Ukraine’s full control, the threat of an accident at the Zaporizhzhia NPP is escalating rather than decreasing. For instance, on 7 August, the head of Energoatom, Petro Kotin, said that power Unit 4 of the seized Zaporizhzhia NPP, which the russian occupiers had switched to the “hot shutdown” mode, posed a threat. After all, the equipment is not maintained, yet it is still in operation. He also noted that the Russian occupiers were trying to restrict the access of IAEA experts to the Zaporizhzhia nuclear power plant.

At the same time, the situation at the ZNPP could deteriorate at any moment. For example, on 9 August, russian media reported that the Ukrainian Armed Forces purportedly attacked a nuclear waste storage facility on the territory of the Zaporizhzhia NPP with a drone. According to these reports, the combat drone was shot down over Enerhodar.

The growing threat of a terrorist attack or accident at a Ukrainian nuclear power plant was also emphasised by Polish President Andrzej Duda. In an interview with The Washington Post on 10 August, he said that he believed the threat of an explosion at a nuclear power plant in Ukraine was much greater than the likelihood of nuclear weapons being deployed.

And as if to confirm these words, on 11 August, Energoatom reported a new incident at the Zaporizhzhia NPP due to the criminal actions of the occupiers. According to the press service of Energoatom, as a result of switching Unit 4 of the temporarily occupied Zaporizhzhia NPP into a “hot” mode in violation of the terms of the licence and Energoatom’s requirements, an incident occurred due to water leakage from the first reactor circuit into the second one.

“The operational failure was caused by a violation of the integrity of the third steam generator located in the containment of the unit. As a result, the occupation authorities began to transfer the ZNPP Unit 4 to the “cold shutdown” mode,” the report states.

According to Energoatom, the invaders will switch the ZNPP unit six to a “hot shutdown” mode over the next three days. It is noted that this is another violation of the terms of the licence and the requirements of Energoatom.

“The incompetent, illegitimate ‘management’ of the ZNPP appointed by Rosatom is consistently sabotaging the operation of the units at the seized nuclear power plant. The crimes to be investigated involved the deliberate damage to the equipment of Unit 4, which resulted in the violation of the integrity of three out of five existing physical barriers preventing radiation from spreading, leakage of potentially radioactive water of the first circuit beyond the established limits, damage to expensive equipment of the first circuit,” said Petro Kotin, President of Energoatom.

Meanwhile, the russian side keeps spreading disinformation that the “Kyiv regime” poses the main threat to the safety of the Zaporizhzhia nuclear power plant. On 10 August, Renat Karchaa, an adviser to the CEO of Rosenergoatom, mentioned this to the Izvestia, commenting on the downing of a UAV near the plant.

At the same time, in mid-August, there were grounds to believe that a provocation was being planned at the Kursk nuclear power plant and that the evacuation of local residents was being prepared.

According to the National Resistance Centre, with reference to clandestine sources, preparations were underway in the Kursk region to evacuate the area of possible radioactive contamination in the event of an accident at the nuclear power plant. Prior to that, local authorities had been tasked with compiling a transport register. The relevant documents were made available to the National Emergency Service.

In the meantime, according to russian propaganda channels, russian dictator vladimir putin allegedly decided to blow up the occupied Zaporizhzhia NPP.

“vladimir putin has intensified the process of preparing for a man-made disaster at the Kursk NPP. putin has recently ordered to resume preparations, with implementation scheduled for late August or early September. Several attempts by “enemy” unmanned aerial vehicles to allegedly attack Kurchatov are nothing more than provocations coordinated with the military leadership, the Federal Security Service command and the president personally to demonstrate the Ukrainian side’s “readiness” for nuclear terror,” the statement said.

“The russian leadership will declare the double catastrophe a ‘terrorist attack’ on nuclear facilities and accuse Ukraine of it. putin is ready to incur enormous civilian casualties and contaminate huge parts of russia, Ukraine, belarus and other countries with radiation to break the strategic deadlock,” insider sources said.

Russia is indeed considering a series of provocations, including those at its nuclear facilities, to incriminate Ukraine. This was stated by a representative of the Defence Intelligence of Ukraine, Andriy Yusov.

He noted that there is information about possible provocations at the Kursk NPP. “Yes, the enemy considers a series of provocations, including those staged at its nuclear facilities, as a possible scenario,” Yusov said.

According to him, Russia wants to blame Ukraine for these provocations and “additionally mobilise domestic public opinion, which from time to time wavers and differs even from racist propaganda”.

Ukraine attacks only those russian targets that are directly related to military affairs. This is how the Secretary of the National Security and Defence Council, Oleksiy Danilov, commented on the information about Ukraine’s alleged plans to blow up the Kursk nuclear power plant.

“Ukraine has no intention of interfering with the operation of the facilities including the Kursk NPP, as reported on social media. We attack only military-related facilities, and we do not have to ask for permission from anyone. We do this with our weapons, which are getting better and better every day,” Danilov said.

He noted that russia’s actions are unpredictable, but Ukraine is closely monitoring the developments. “At the beginning of his career, putin blew up houses with people in them, so we can expect anything to happen. However, Ukraine is keeping track of all the processes underway,” the NSDC Secretary said.

He also stressed that the manipulations used by the Russian Federation, by “rapid spreading” certain narratives in the information space, affect the minds, “and are utterly dangerous”.

Fake news about the West’s direct supply of nuclear weapons to Ukraine

As early as 11 May this year, one of the russian well-known “war hawks”, the director of the Institute for Political Studies, sergei markov, stated that the West could directly supply Ukraine with tactical nuclear weapons (TNWs). A month later, he unequivocally asserted that the United States was preparing for a “tactical nuclear war in the Ukrainian theatre of operations”. As evidence, he referred to information from the pro-Moscow International Campaign to Abolish Nuclear Weapons that the United States had secretly stationed 150 nuclear weapons at air bases in Germany, the Netherlands, Belgium, Turkey and Italy.

Since then, the Russian media have been regularly publishing such reports. Some more sober Russian experts, such as yevgeny minchenko, have linked the possibility of the transfer of nuclear weapons to Ukraine to another shocking statement by Belarusian dictator Lukashenko that he had reportedly been granted control of the nuclear button: “Lukashenko gave this quote, and then our Western detractors would say: “Hold on, it turns out that Russia has violated the nuclear non-proliferation agreement.” And then the topic may well arise: “Okay, they granted it to Lukashenko, let’s give it to Zelensky”. This is a very dangerous narrative.”

Russian experts say that the main impetus for the West to provide Ukraine with nuclear weapons is the need to take the conflict to a new level. Director of the Eurasian Economic Union Institute, vladimir lepekhin, is convinced: “It is the NATO strategists who are currently determining the future of the conflict in Ukraine. There are two options for the transition of hostilities to a new phase: the first one is associated with the transfer of more destructive weapons to Ukraine, including nuclear weapons; the second one is related to the entry into hostilities of some NATO countries, such as Poland, on the side of Ukraine.”

Kremlin propagandist Vladimir Solovyov invented a new horror story for his audience that the West intends to give Ukraine tactical nuclear weapons.

“We understand that there is no such question as whether or not tactical nuclear weapons would be given to Ukraine. The question is when it will be given. In other words, it is clear that there are no taboos as such,” the propagandist said.

At the same time, more sober Russian experts noted that the transfer of nuclear weapons to Ukraine by another state would breach the nuclear non-proliferation treaty, and it is still too early to speculate about this.

However, some Ukrainian experts also talk about the possibility of deploying US nuclear weapons on the territory of Ukraine. For example, Oleksandr Dubovyi, chairman of the expert council of the Kyiv Institute “Energoproekt”, posted in his blog on 10 August that such deployment would be a reciprocal response to the relocation of tactical nuclear weapons to Belarus by Russia.

“Given that Russia has already violated the nuclear taboo by deploying tactical nuclear weapons on the territory of an officially non-nuclear state, Belarus, a reciprocal response to Russia’s actions should be the deployment of US nuclear weapons in Ukraine,” he said.

Dubovyi also noted that, unlike the Budapest Memorandum, which turned out to be an unfulfilled formality, a step to deploy nuclear weapons would actually strengthen the security of not only Ukraine but the whole of Europe. It would deter Russia’s aggressive plans and prevent new attacks on Ukraine in the future.

Conclusions

As can be seen from the discussion above, Ukraine has consistently rejected all russian accusations of building a “dirty bomb”, orchestrating nuclear provocations at nuclear power plants, etc. It is clear to people capable of basic analysis that the allegations of a “Ukrainian nuclear programme”, a “Ukrainian dirty bomb” and a “Ukrainian nuclear provocation” are lies that have been refuted not only by the Ukrainian government but also by international organisations, including the UN. It is important to note that the International Atomic Energy Agency (IAEA), following an unscheduled inspection conducted at the invitation of Ukraine in November 2022, found no evidence of illegal nuclear activities at Ukrainian nuclear facilities.

The fake news about the “Ukrainian nuclear programme” and the “Ukrainian dirty bomb” were obviously intended primarily to sow distrust towards Ukraine in the West, which is traditionally committed to the principles of non-proliferation of weapons of mass destruction. (A similar goal was pursued by Russian efforts in another area of fake news that has been developed for a long time – the generation of completely unsubstantiated reports that US biolabs allegedly operate in Ukraine, working on particularly dangerous pathogens for military use).

It should be noted that both Ukrainian official institutions and the Ukrainian expert community, primarily scientists, did a thorough job of deconstructing these fakes. The potential (unfortunately, limited) of international institutions, especially the IAEA, was also fully utilised.

The apparent unwillingness of the international community to continue accepting these fakes has led Russian disinformation creators to adopt a new approach: spreading claims about Ukraine’s imminent acquisition of nuclear weapons from Western countries. It is clear that such messages are part of the same nuclear blackmail campaign as the statement by former russian president and prime minister medvedev that russian troops are saving the world from a “nuclear apocalypse” that will inevitably occur if the Ukrainian counteroffensive succeeds.

However, such nuclear blackmail is no longer working as smoothly as it did two years ago when it seemed that fear-stricken Western politicians had resorted to acting like rabbits caught in the headlights. For example, Senator Lindsey Graham (South Carolina), a well-known Republican defence “war hawk” in the Senate, immediately warned that a russian nuclear attack on Ukraine would be considered an attack on NATO, even if Ukraine is not a member of the alliance.

The reasons for this were analysed by the influential British newspaper The Telegraph on 2 August in an article with the telling title “The world knows putin is too scared to use nuclear weapons”. It states: “ At 57, medvedev holds an important role in russia’s strategic communications, laser-focused on nuclear propaganda. His job is to say what putin can’t; to remind the world who has the largest nuclear arsenal in the world – and where it can be used. The problem is that now nobody takes him seriously. “Red line” after “red line” has been crossed by the West, with no response. The nuclear blackmail has stopped working.”

This happened both because of Ukraine’s stubborn resistance to russian aggression and because the Western allies decided (albeit belatedly) to take a series of consistent steps (providing Ukraine with HIMARS, modern air defence systems, tanks, and finally, precision medium-range missiles), which led to russia’s reaction being limited to hysterical statements and regular missile attacks on Ukrainian territory (which russia had already carried out before, with much greater damage to Ukraine, because at that time the Patriots did not yet protect our capital, and other modern systems did not shield other major cities).

The conclusion of the article is also very eloquent: “The fact that Moscow has decided to put the “nuclear argument” on the table only shows that its conventional army has exhausted its offensive capabilities and putin currently has no other ways to increase pressure on Ukraine and its allies. Ashamed to make threats directly, he hands the job to medvedev, who does not seem to do it very well – his nuclear bluster rarely makes it to the Western headlines. He now inspires more ridicule than fear…”

Putin’s attempt to conquer Ukraine has been the biggest disaster of his presidency. He cannot secure a military victory. He knows that Ukraine will not surrender in negotiations. And he knows that a nuclear war would be the end of his regime and his life. As this war has shown, putin is willing to sacrifice anyone but himself.”

However, nuclear blackmail, as noted by the same analysts, remains and will remain an important component of russian strategy. “Since February 2022, russian president vladimir putin has rattled his nuclear saber in hopes of isolating Ukraine and intimidating it into submission. The US has responded by threatening putin with terrible reprisals if he uses nuclear weapons, and by cooperating with Western allies to sustain Ukraine despite Moscow’s threats. The nuclear risk-taking is both a throwback to Cold War-era superpower crises and a preview of what lies ahead,” Hal Brands, Henry Kissinger Distinguished Professor at the Johns Hopkins University School of Advanced International Studies, Senior Fellow at the American Enterprise Institute and member of the Foreign Policy Council at the U.S. Department of State, writes for Bloomberg.

“Without nuclear weapons and nuclear threats, russia might well have lost the war by now. And without the backing of a US nuclear arsenal harnessed to the security of Washington’s allies, Ukraine might have lost, because russia could have more brutally coerced the countries whose aid is keeping Kyiv alive,” states Hal Brands.

At the same time, Russian officials continue to hypocritically deny the facts of nuclear blackmail on their part. “The russian side does not threaten anyone with nuclear weapons: it is the guarantor of the security for all members of the Collective Security Treaty Organisation (CSTO)”. This statement was made at a briefing in late August by Colonel-General Anatoly Sidorov, Chief of the CSTO Joint Staff.

The colonel-general emphasised that russia’s representatives had never threatened to use the country’s nuclear arsenal. He also noted that the Collective Security Treaty and the Charter of the Collective Security Treaty Organisation refer to the role of russia’s nuclear weapons: “… (it) is the guarantor of the security for all member states of the Collective Security Treaty Organisation”.

However, the tone of the statements made by numerous russian propagandists and “politicians” (if this term can be applied in the totalitarian russian federation) is quite different. In particular, after Kyiv officially recognised the liberation of the key village of Robotyno in the Zaporizhzhia region in late August, which had been the subject of fierce fighting for several weeks, russia significantly increased the flow of threats to deploy nuclear weapons against Ukraine. This was highlighted by Newsweek.

Specifically, retired Lieutenant General Andrey Gurulyov, a member of the russian State Duma and member of its military committee, said on state television that the area is “a perfect place to deploy tactical nuclear weapons” and that russian troops, after waiting for the radioactive dust to settle, will be able to easily “liberate” not only Zaporizhzhia but also Dnipropetrovs’k region and reach the rear of the Ukrainian units defending Donetsk region.

In the meantime, the notorious propagandist vladimir solovyov said on the rossiya-1 TV channel that Russia should strike because nobody expects it to: “As soon as they officially deliver the [F-16], we will strike with tactical nuclear weapons. They are convinced we would never do that. That’s why we have to”.

Sergei Karaganov, a member of the Scientific Council of the Russian Security Council, had already presented a “theoretical substantiation” of the need for russia’s preventive nuclear strike targeting not only Ukraine but Western countries as well. His article titled “There is no way out: Russia must launch a nuclear strike on Europe” was published on the Kremlin’s main propaganda website “RIA. News” https://www.pravda.com.ua/news/2023/06/26/7408686/

The strong rejection of russian fakes by the world’s expert community and the mounting resistance of Western politicians to russian nuclear blackmail add to our optimism in Ukraine at this very tumultuous time. However, this does not relieve us of the need to carefully analyse new russian fake news, primarily to neutralise attempts at large-scale provocations, whose likelihood cannot be doubted after the russians blew up the Kakhovka hydroelectric power station dam.

Publications prepared within the framework of the project 7108:

 

1. Maksym Strikha. What is behind Russian “nuclear fakes”?

Ukrayinska Pravda. 14.09.2022.

https://www.pravda.com.ua/columns/2022/09/14/7367295/

 

2. Maksym Strikha. Russian fakes: where did Kyiv hide its nuclear bomb?

Svit Newspaper. 16.09.2022.

https://bit.ly/3UuwG50

 

3. Maksym Strikha. Debunking the fake about the “Ukrainian dirty bomb” detonated by Russia

Novynarnia. 28.10.2022.

https://novynarnia.com/2022/10/28/fejk-pro-ukrayinsku-brudnu-bombu/

 

4. Maksym Strikha. AGRESSOR’s myths: How Russia scares with the “Ukrainian dirty bomb”

Ukrayina Moloda. 02.11.2022.

https://umoloda.kyiv.ua/number/3827/180/170657/

 

5. Maksym Strikha. Russian nuclear fakes: what will happen after the “dirty bomb”?

Ukrayinska Pravda, 13.01.2023.

https://www.pravda.com.ua/columns/2023/01/13/7383740/

 

Publications prepared within the framework of the 7108A project:

 

1. Echoes of the Khmelnytskyi explosions and Russian nuclear fakes: what’s wrong with Ukraine’s response

Novynarnya, 21.05.2023

https://novynarnia.com/2023/05/21/informaczijne-vidlunnya-hmelnyczkogo/

 

2. The enemy caught a bug: how Russia spread a nuclear fake about Khmelnytskyi but lost

Ukraina Moloda, 24.05.2023

https://www.umoloda.kiev.ua/number/3856/188/175564/

 

3. Is Kharkiv in danger of radiation hazard?

Novynarnya, 27.05.2023

https://novynarnia.com/2023/05/27/chy-zagrozhuye-radiaczijna-nebezpeka-harkovu/

 

4. Chinese resonance from the explosion in Khmelnytskyi: how to stop Russian nuclear fakes

Novynarnya, 06.06.2023

https://novynarnia.com/2023/06/06/rosijski-yaderni-fejky-v-knr/

 

5. Chinese tall tales: Russian nuclear fake news from communist China’s perspective

Ukraina Moloda, 07.06.2023

https://umoloda.kyiv.ua/number/3858/180/175890/

 

6. The threat from the ZNPP: what oligarch Deripaska warned and kept silent about

Novynarnya, 23.06.2023

https://novynarnia.com/2023/06/23/pro-shho-promovchav-oligarh-derypaska/

 

7. How I was the curator of the American bioprogramme at the STCU. From the anatomy of a Russian fake

Novynarnya, 28.07.2023

https://novynarnia.com/2023/07/28/yak-ya-buv-kuratorom-strikha/

 

8. “Mosquitoes and ticks are going into battle”. Anatomy of a Russian fake about “American biolabs”

Ukraina Moloda, 09.08.2023

https://umoloda.kyiv.ua/number/3867/188/177316/

 

9. Nuclear weapons and Ukraine: the evolution of Russian fakes and their purpose

Novynarnya, 13.08.2023

https://novynarnia.com/2023/08/13/yaderna-zbroya-ta-ukrayina-evolyucziya-rosijskyh-fejkiv-ta-yihnya-meta/

 

10. Doomsday weapons? Why Russia is increasing the number of fakes about nuclear threats from Ukraine

Ukraina Moloda, 23.08.2023

https://www.umoloda.kiev.ua/number/3869/2006/177668/

 

11. Doomsday weapon? Why Russia is increasing the number of fakes about nuclear threats from Ukraine. Part 2

Ukraina Moloda, 23.08.2023

https://www.umoloda.kiev.ua/number/3870/180/177812/

 

12. The nuclear threat – real and fake

Ukrainian magazine (Prague), №2, 2023

https://ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/full/151/

---

Читайте також:

Відповідь українського академічного середовища на випадки дезінформації у сфері ядерної енергії